На південь від Замкової гори знаходиться районна лікарня, автовокзал, і турбаза «Нарцис», на захід вулиця І.Франка, а на схід міське кладовище.Через півгодини підйому ми підходимо до підніжжя Хустського замку, точніше його руїн, які можливо обійти навколо по лісовій дорозі.В останні роки всередині Хустського замку, поставили великий дубовий хрест, який видно майже у всіх куточках нашого міста.Роздивляючись чудові краєвиди долини річка Тиса та річки Ріка, ми можемо побачити не тільки наше місто,але і навколишні села (Іза, Городилово).В цей час цікаво послухати про історію Хустського замку.
Пропонуємо ще один цікавий маршрут-на Замкову гору.Чудовий краєвид міста відкривається звідси з висоти 174метрів в усі пори року.
Архівні джерела стверджують, що Хустський замок був побудований для захисту східної частини Угорської держави та для приборкання переможених русичів, а будівництво розпочалося в 1090 р. і було закінчено за короля Бейли ІІІ в 1191 р.
Пізніше в Хустському замку розташувався королівський гарнізон, який очолював комендант фортеці.
Утримувати замок в належному стані, постачати його продовольством та ремісничими виробами мусили кріпаки, ремісники, дрібні торговці, які перебували в залежності від адміністрації фортеці.
В 1577 р. Хустський замок був значно укріплений, збудовані окремі фортифікаційні споруди.До замку із заходу, від річки Хустця, вела серпантинна дорога.На півдорозі до фортеці, де на південній частині гори починався крутий схил, стояв сторожовий будинок, руїни якого помітні і зараз.Тут знаходилася сторожа.З цього будинку до замку вів підземний коридор.Таким чином, замок був з’єднаний таємним ходом із сторожовим пунктом.
При вході у зовнішній замок були великі і важкі в’їзні ворота.Вони знаходилися на південному сході, куди вела серпантинна дорога.Ворота захищала могутня прямокутна вежа, що височить з правого боку.А з лівого- знаходяться залишки другої вежі, яка захищала ворота і південний бік кріпосної стіни.Ці споруди з’єднував вузький коридор, який служив своєрідною пасткою- у випадку проникнення туди ворога його можна було піддати інтенсивному обстрілу.
Вежа над в’їзними воротами була найбільш укріпленою з південного заходу, де замкова стіна з’єднувалася з будинками внутрішнього замку.Вздовж дороги,що вела до воріт внутрішнього замку, знаходилися надвірні жилі будинки.
Перед воротами внутрішнього замку існував глибокий рів завширки 8,5м, через який вів перекидний міст.Піднятий міст перекрив прохід між зовнішнім і внутрішнім замком і закривав собою в’їзні ворота у внутрішній замок.Зразу ж за воротами на південному боці були розміщені жилі та адміністративні приміщення, казарми і навіть корчма.Над воротами по обидва боки здіймалися високі кілеподібні вежі, які захищали підступ до них.В одній із них, з північного боку, знаходився пороховий склад.Другий пороховий склад містився на північно-західному боці замку.
На стінах внутрішнього замку були обладнані майданчики для важких гармат.Тут стояла найбільша гармата, постріл з якої вранці повідомляв про прихід нового дня.Біля вежі у скелі був викопаний колодязь, глибина якого сягала 160м.Він забезпечував гарнізон водою в період облоги.
Внутрішній замок міг захищатися і після взяття ворогом зовнішнього замку.Із східного боку внутрішній замок завершувався двома могутніми бастіонами і високою кілеподібною вежею.Північну частину внутпрішнього замку охороняла квадратна сторожова вежа, звернена до верхів’я річки Ріки.
Зимові приміщення власників замку і коменданта знаходилися на другому поверсі внутрішнього замку, поряд із сторожовою вежею.Літні приміщення знаходилися на південній стороні замку.Вони мали великі вікна, через які було видно ріку Тису і дорогу, що проходтла під замком.
Внутрішній замок був покритий дранкою.В південній частині його стояла вежа, збудована в 1554 р. за наказом австрійського імператора Фердинанда І і тому носила його ім’я.Верхня частина вежі служила арсеналом, середня- каплицею, а нижня- пороховим складом.
Підхід до замку з боку села Бороняви охороняла Бубнова вежа з просторим залом без вікон.Тут також знаходився пороховий склад.На другому поверсі був світлий зал замкової каплиці, а вище- склад із зброєю.
Вежі домінували над замком і служили для оборони, якщо ворогові вдавалося проникнути всередину фортеці.В інший час вежі виконували сторожову роль.Розміщені на найвищих і найменш уразливих місцях, вони були командними пунктами замку.Під час облоги в них перебували володарі замку зі своїми сім’ями.Звідси здійснювалося керівництво боєм.
Важливу роль в обороні відігравали головні ворота замку.Їх прикривали вежі і штучні та природні укріплення.
У північній частині замку, поблизу воріт, стояли цегляні будівлі з склепінням і вузькими вікнами.То були хліви і конюшні.Кухня і кілька кімнат знаходилися поблизу Бубнової вежі.В цій частині замку була також казарма і кузня.Перед глибоким ровом стояла замкова пекарня.Біля неї протікав струмок, завжди повний свіжої води.Круті схили Замкової гори робили неможливим штурм замку одночасно з усіх сторін.В 1594 р. татарська орда хана Гірея напала на Мараморську жупу, дуже її пограбувала, але замок взяти не змогла.
Другие статьи:
Роль женщин в поморской семье
Поморская семья – явление особенное. Роль женщины-матери в семье у поморов несколько иная, более значимая, чем у женщин Центральной России. Женщины и девушка Беломорья в решении хозяйственных и бытовых дел были самостоятельнее, чем женщин ...
Сражение 20 августа 1854 г
Во время Крымской войны 1853-1854 годов военные действия англо-французского флота против России на Дальнем Востоке начались в августе 1854 года, когда союзная эскадра прибыла к берегам Камчатки с целью уничтожить русские корабли на Тихом ...
История этнографического изучения народов Кавказа
История этнографического изучения народов Кавказа
В начале XIX века было совершено последнее, предпринятое Академией наук и порученное иностранцу, путешествие в целях изучения Кавказа — путешествие Генриха-Юлиуса Клапрота. В 1804 году он ...